Міністерство освіти і науки України
Департамент освіти і науки
Рівненської облдержадміністрації
Рівненська мала академія наук
учнівської молоді
Відділення фізики і астрономії
Секція: «Прикладна фізика»
ШУМОВЕ ЗАБРУДНЕННЯ
ЗЗСО «Корецький ліцей»
Роботу виконала:
Дегтяр Олександра
Валентинівна,
учениця 9 класу
ЗЗСО «Корецький ліцей»
Корецької міської ради
Науковий керівник:
Сімчук Віктор Євгенович,
вчитель математики і
фізики
ЗЗСО «Корецький ліцей»
Корецької міської ради
Корець –
2022
Рівненська
Мала академія наук
Анотація
Дегтяр Олександра Валентинівна,
учениця 9
класу закладу загальної середньої освіти «Корецький ліцей» Корецької міської
ради
Науковий керівник: Сімчук Віктор Євгенович, учитель математики і фізики
закладу загальної середньої освіти «Корецький ліцей» Корецької міської ради
Шумове забруднення ЗЗСО «Корецький ліцей»
У науковому
дослідженні обґрунтовано актуальність проблеми вивчення шумового забруднення
довкілля, оскільки, незважаючи на досить велику кількість інформації та досліджень з даної теми, проблема шумового забруднення
далека від вирішення і є досить серйозною загрозою для здоров’я людини.
У роботі опрацьовано наукові джерела з
вибраної теми. З’ясовано, що таке шум, його види та джерела, фізичний і
фізіологічний вплив шуму на здоров’я та продуктивність праці людини. Зроблено
висновок про те, що адаптація до шуму є неможливою.
Розглянуто основні способи зменшення
шумового забруднення, такі як шумозахист та шумоізоляція. Проте, поряд із цими
способами не менш важливим є поведінка людини, свідоме дотримання правил
поведінки.
Проведені заміри рівня шуму в
приміщеннях ліцею свідчать про те, що в основному рівні шумів відповідають санітарним нормам. Та вказано як можна
зменшити цей рівень там, де є його невелике перевищення
Ключові
слова: звук, шум, шумове забруднення, шумозахист, шумоізоляція, свідома
поведінка.
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………... 4
РОЗДІЛ 1. ШУМ, ЙОГО ХАРАКТЕРИСТИКИ………………………... 7
1.1. Шум як фізичне і фізіологічне
явище……………………………….. 7
1.2. Шум, його фізичні характеристики………………………………….. 7
1.3. Основні джерела шуму……………………………………………….. 9
РОЗДІЛ 2. ВПЛИВ ШУМУ НА ОРГАНІЗМ
ЛЮДИНИ……………… 12
2.1. Дія шуму на організм людини……………………………………….. 12
2.2. Вплив шуму на сон людини………………………………………….. 15
2.3. Вплив шуму на продуктивність
праці……………………………….. 17
РОЗДІЛ 3. СПОСОБИ ЗМЕНШЕННЯ
ШУМОВОГО ЗАБРУДНЕННЯ...19
РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ЗАМІРІВ
ШУМУ У ПРИМІЩЕННІ ЛІЦЕЮ……………………………………………………………………... 21
ВИСНОВОК……………………………………………………………….. 22
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………. 23
ДОДАТКИ…………………………………………………………………. 24
ВСТУП
Актуальність теми.
Шум шкідливо впливає на фізичний стан людини:
пригнічує центральну
нервову систему; викликає зміну швидкості дихання і пульсу; сприяє
порушенню обміну речовин, підвищенню внутрішньочерепного тиску,
виникненню серцево-судинних захворювань, гіпертонічної хвороби; викликає
зміни в органі зору людини і вестибулярному апараті; порушує функції
шлунково-кишкового тракту.
Це веде до зниження працездатності, в першу чергу розумової, так як
зменшується концентрація уваги, збільшується число помилок, розвивається
стомлення, може призводити до різних захворювань. Тому дослідження
рівня шуму на сьогоднішній момент є одним з найбільш актуальних завдань
людства, з метою збереження здоров'я і безпеки людини.
Висновки експертів Всесвітньої
організації охорони здоров’я про те, що на сьогодні у світі 2% всіх смертей
викликано захворюваннями, пов’язаними з надмірним шумом, дають підставу
стверджувати, що шумове забруднення - екологічна проблема ХХІ
століття.
Втрати людей від шуму
надзвичайно великі. Вони складаються з виникнення випадків професійних
захворювань, збільшення частоти та тривалості випадків захворювань з тимчасовою
втратою працездатності; підвищенням аварійності; збільшенням кількості випадків
виходу з ладу обладнання і т. п. Наприклад, підвищення рівня шуму з 55 до 75
дБА знижує продуктивність праці на 15%. В індустріально розвинутих країнах
соціально-економічні втрати від шуму особливо великі. У великих містах Європи
загальне захворювання зростає на 30% через негативний підвищений вплив
акустичного навантаження.
Майже будь-яка діяльність людини або
техніки супроводжується
випромінюванням шуму. А отже, люди в процесі виробничої
діяльності та в
побутових умовах піддаються впливу шуму. Реакція людини
на шум різна.
Часто шум, відтворений самою людиною, не турбує його, у
той час як
невеликий шум, викликаний сусідами або яким-небудь
іншим джерелом, надає
сильний подразнюючий ефект. Велику роль відіграє
характер шуму і його
періодичність. У документах Всесвітньої організації
охорони здоров'я (ВООЗ)
відзначається, що найбільш чутливими до шуму є такі
операції, як стеження,
збір інформації, мислення.
Метою дослідницької
роботи є спроба розглянути шум з фізичної точки зору, з’ясувати, як шум впливає на
організм людини, розглянути шумозахист як комплекс заходів для ліквідації
шумового забруднення навколишнього середовища, порівняти рівні шуму в
приміщеннях ліцею з допустимими згідно санітарних норм та спробувати знайти
шляхи зменшення шумового забруднення.
Мета дослідження передбачає розв’язання
таких завдань: 1) опрацювати наукову літературу з теми
та 2) нормативні документи, що регулюють
питання шумового забруднення, 3) провести вимірювання рівня шумового
забруднення в приміщення ліцею.
Предметом
дослідження є шум як фізичне та фізіологічне явище.
Об’єктом
дослідження є вплив шуму на організм людини, заходи, які впливають на
зменшення рівня шумового забруднення та рівні шумового забруднення у
приміщеннях ліцею.
Основні
методи дослідження. Це спостереження при доборі матеріалу. Порівняльний метод
застосовано при аналізі даних шумового забруднення на різних поверхах ліцею та
з’ясуванні залежності даних від часу проведення замірів (урок чи перерва).
Новизна дослідження. Дослідження рівнів шумового забруднення у ЗЗСО
«Корецький ліцей» проводилися вперше.
Практичне
значення. Наукове
дослідження може бути використане психологом та соціальним педагогом під час
практичних занять, тренінгів із дітьми та вчителями для емоційного
розвантаження після перебування учнів та вчителів в умовах підвищеного шумового
забруднення. А також для проведення заходів класними керівниками,
адміністрацією ліцею для зменшення шумового забруднення.
РОЗДІЛ 1
ШУМ ТА ЙОГО ХАРАКТЕРИСТИКИ
1.1. Шум як фізичне
і фізіологічне явище
Під терміном "шум" розуміють будь-який неприємний або
небажаний звук або сукупність звуків, що заважають сприйняттю корисних
сигналів, що порушують тишу, зумовлюють шкідливий або дратівливий вплив на
організм людини, знижують працездатність.
Звук як фізичне явище -
це поширення механічних коливань у пружному
середовищі. Як фізіологічне явище звук - це відчуття, що сприймається
органом слуху при впливі на нього звукових хвиль.
Шум включає звуки майже
всіх частот слухового діапазону. Шуми відрізняються різним розподілом рівня
звукового тиску по частотам та їх розподіленні у часі. Вони можуть бути:
§ низькочастотними
(частоти нижче 300Гц );
§ середньочастотні
(300-800 Гц );
§ високочастотні (вище
800 Гц ) [1].
1.2. Шум, його
фізичні характеристики.
Шум являє собою сукупність звукових хвиль різної частоти.
Звукові хвилі - це
коливальні зміни тиску повітря - стиснення та розрідження. Фізичними
характеристиками звукових хвиль є: інтенсивність, спектр та часові
характеристики.
Інтенсивність звуку (енергетична характеристика ) - визначається зміною рівня тиску в
навколишньому середовищі. Характеристикою звуку, пов'язаною з його
інтенсивністю, є гучність, що залежить від частоти звуку.
Спектр - прості гармонічні коливання, що складають звук та
характеризуються частотою, фазою та амплітудою. Сумарний тиск створений
складним звуком, виражається рівнем звукового тиску.
Залежно від частоти
коливань звуки поділяють на:
§ інфразвук - від 10-1 до 50 Гц;
§ чуттєвий звук - від 50
до 5∙104 Гц;
§ ультразвук - від 5∙104 до 109 Гц;
§ гіперзвук - від 109 до 1013 Гц.
[8].
Звуки, що сприймаються
людським вухом, лежать в діапазоні від 20 Гц до 20 000 Гц. Цей діапазон
називається звуковим діапазоном частот. Звукові хвилі з частотою нижче 20 Гц
називаються інфразвуком, а вище 20 000 Гц – ультразвуком [2].
З урахуванням
властивостей слуху людини встановлено логарифмічну шкалу для вимірювання рівня
звукового тиску шуму. Кожний рівень цієї шкали, що відповідає зміні інтенсивності
шуму в 10 разів, називається белом (Б). Так, якщо інтенсивність одного звуку
більша інтенсивності другого в 10 разів, то другий звук вважають більшим на 1 Б,
якщо в 100 разів більше - на 2 Б, в 10000 разів - на 4 Б і т. д. На практиці
більш зручною виявилася величина в 10 разів менша бела - децибел (дБ).
Звуки з низькою і
високою частотою здаються менш гучними, ніж середньочастотні або високочастотні
тієї ж інтенсивності. З урахуванням цього, нерівномірну чутливість людського
вуха до звуків різних частот модулюють за допомогою електронного частотного
фільтра, отримуючи, в результаті, так званий еквівалентний ( за енергією,
«зважений» ) рівень звуку з одиницею вимірювання дБА ( дБ (А) , тобто з
фільтром «А») .
Серед фізіологічних
ефектів шумів велику роль грають реакції органу слуху. Шкалу сили звуку деяких
джерел наведено в таблиці 1.1. [3],[8].
Таблиця 1.1
Шкала сили
звуку
|
Джерело
звуку |
Сила
звуку, дБА |
|
Зимовий ліс в ясну погоду |
3 |
|
Шепіт ( |
20 |
|
Сільська місцевість |
30 |
|
Читальний зал |
40 |
|
Машинне бюро |
60 |
|
Салон автомобіля |
70 |
|
Відбійний молот |
90 |
|
Вантажівка |
100 |
|
Оркестр поп- музики |
110 |
|
Блискавка |
130 |
|
Зліт реактивного літака, |
140 |
|
Старт космічної ракети |
150 |
|
Постріл з гвинтівки |
160 |
|
Постріл з гармати |
170 |
1.3. Основні джерела
шуму
Джерелами шуму можуть
бути розділені на дві великі групи:
§ внутрішні;
§ зовнішні.
До внутрішніх джерел шуму можна віднести:
§ інженерне;
§ технічне;
§ санітарно-технічне
побутове обладнання (наприклад: кондиціонери, сміттєпровід, трубопровід);
§ джерела шуму, створені
безпосередньо діяльністю чи поведінкою людини.
Дані про різноманітні
внутрішні джерела шуму приведено в таблицях 1.2 та 1.3. [3].
Таблиця 1.2
Характеристики джерел шуму
|
Джерело звуку |
Рівень звуку, дБА |
|
Шум від сміттєприбиральної
машини |
71 |
|
Гра дітей |
74 |
|
Спортивні ігри: |
|
|
Волейбол |
74 |
|
Футбол |
75 |
|
Теніс |
61 |
Таблиця
1.3
Рівні звуку різноманітних джерел
шуму у житлових будинках
|
Джерело звуку |
Рівень звуку, дБА |
|
Радіо музика |
83 |
|
Розмова людей |
75 |
|
Пилосос |
40 |
|
Холодильник |
68 |
|
Гра на піаніно |
60 |
|
Пральна машина |
80 |
Зовнішніми джерелами шуму є:
§ авіаційний шум - це
шум, що створюється роботою двигунів та аеродинамічними характеристиками
повітряного судна. В зонах аеропортів статистично достовірно збільшується
кількість психічних розладів у людей. Максимально допустимий рівень шуму
літаків на поверхні землі становить 50 дБА;
§ промисловий шум -
джерелом якого є промислове (рідше сільськогосподарське) виробництво. Для
зниження його дії на мешканців населених пунктів встановлюються шумові екрани,
лісові захисні загорожі;
§ транспортний шум - шум,
що створюється двигунами, колесами, гальмами та аеродинамічними особливостями
транспортних засобів (поділяється на автомобільний, залізничний, водний тощо).
Транспортний шум є одним з найбільш розповсюджених джерел шуму. Скарги на шум
від транспорту складають ~ 60% усіх скарг на міські шуми. Автомобільний шум:
шум при русі автомобіля виникає в результаті роботи його агрегатів та взаємодії
шин з поверхнею дороги;
§ виробничий шум - шум,
що створюється у приміщеннях механізмами та машинами, що працюють;
§ шум вуличного руху - це
сукупність транспортного шуму та усіх вуличних звуків (шурхотіння кроків,
стукіт пішоходів, шум на гральних та спортивних майданчиках на подвір'ї
будинків, свист регулювальника дорожнього руху тощо). В будинках шум вуличного
руху знижується при зачинених вікнах, великою товщиною стін споруд. Шум
вуличного руху не повинен перевищувати: вдень – 50 дБА, вночі - 40 дБА;
§ побутовий шум - шум, що
виникає в побутових приміщеннях від роботи радіоапаратури, побутових пристроїв
та поведінки людей. Загальний рівень шуму в побутових приміщеннях не повинен
перевищувати 40 дБА вдень і 30 дБА вночі.
Дані про зовнішні
джерела шуму приведено у таблиці 1.4. [3].
Таблиця
1.4
Шумові
характеристики зовнішньоквартирних джерел шуму
|
Джерело шуму: |
Еквівалентний рівень шуму, дБА: |
|
Промислові |
|
|
Газотурбінні енергетичні пристрої |
100-110 |
|
Компресорні станції |
100 |
|
Металургійні заводи |
90-100 |
|
Будівельні підприємства |
90-95 |
|
Машинобудівні заводи |
80 |
|
Типографії, швейні фабрики,
деревообробні комбінати |
72-76 |
|
Газотурбінні енергетичні
пристрої |
100-110 |
|
Компресорні станції |
100 |
|
Металургійні заводи |
90-100 |
|
Транспортні: |
|
|
Автомобільний транспорт (на
відстані 7, |
77-83 |
|
Легкові автомобілі |
77 |
|
Автобуси та вантажівки |
78-83 |
|
Залізничний транспорт (на
відстані |
90-101 |
|
Авіаційний транспорт (під
трасою) |
98-105 |
РОЗДІЛ 2
ВПЛИВ ШУМУ НА ЛЮДСЬКИЙ ОРГАНІЗМ
2.1. Дія шуму на
організм людини
Дія шумів багатоманітна
та до кінця не вивчена. Шум безпосередньо гени не пошкоджує - він діє на них
опосередковано, через обмін речовин. Шуми турбують, дратують людину і можуть
спричинити шкоду здоров'ю. Захисна реакція людини на шум зумовлена виникненням
надмірних процесів збудження або гальмування в центральній нервовій системі
(ЦНС).
Велика кількість
звукових сигналів, що поступають до кори головного мозку, викликають
переживання, страх, передчасну втому. Дія шуму на людину виражається в широкому
діапазоні - від суб'єктивного роздратування до об'єктивних змін в центральній
нервовій системі, органах слуху, серцево-судинних та ендокринній системах,
травному акті та інших органів і систем. Першим показником шкідливої дії шуму є
скарги на роздратованість, переживання, порушення сну.
Характер дії шуму
на головний мозок залежить від рівня та
тривалості його дії. Будучи стимулом стресів, шум викликає зміни в роботі
надниркових залоз, гіпофіза, відображається на розвитку пристосувальних та
регуляторних реакціях організму.
Фізико-біохімічна
адаптація до шуму неможлива!
Людина завжди жила у
світі звуків і шуму. Звуком називають такі механічні коливання
зовнішнього середовища, що сприймаються слуховим апаратом людини (від 16 до 20
000 коливань за секунду). Коливання вищої частоти називають ультразвуком, меншої
- інфразвуком.
Шум - голосні звуки різної частоти, що злилися в нестійкий звук.
У природі голосні звуки
є рідкими, шум відносно слабкий і недовгочасний. Злиття звукових подразників
дає час тваринам і людині, необхідний для оцінки їх характеру і формування
відповідної реакції. Звуки високої сили вражають слуховий апарат, нервові
центри. Можуть викликати больові відчуття і шок. Так діє шумове забруднення. [3].
Тихий шелест листя,
дзюркотіння струмка, пташині голоси, легкий плескіт води та шум прибою завжди
приємні людині. Але природні звуки стають все більш рідкими, зникають зовсім
або заглушаються промисловими транспортними або іншими шумами.
Шум належить до тих
факторів, які активно діють на організм людини. Встановлено, що травматичний
вплив шуму на людський організм сильніший інших складових негативного впливу
навколишнього середовища. Це зумовлено тим, що слуховий аналізатор, що сприймає
шумове подразнення, належить до вищих функцій нервової системи. Шум призводить
до погіршення роботи серця, печінки, до безсилля та перенапруги нервових
клітин. Ослаблені клітини нервової системи не можуть достатньо чітко
координувати роботу різних систем організму. Звідси виникають порушення їх
діяльності. Рівень шуму вимірюється в одиницях, є мірою звукового тиску, -
децибелах. Цей тиск сприймається не безмежно. Рівень шуму в 20-30 дБА практично
нешкідливий для людини, це природний шумовий фон. Щодо голосних звуків, то тут
допустиму межу складає приблизно 80 дБА. Звук у 130 дБА вже викликає у людини
больові відчуття, а 150 стає для неї нестерпними. Недарма в середні віки
існувала кара «під дзвін». Гул дзвону мучив і повільно вбивав засудженого.
У наш час дуже високий
рівень промислових шумів. На багатьох роботах і шумних виробництвах він досягає
90-110 дБА і вище. Та не багато тихіше і у нас вдома, де з'являються все нові
джерела шуму - так звана побутова техніка. Тому шум як екологічний фактор
призводить у людини підвищення втоми, зниження розумової активності, неврозів,
росту серцево-судинних захворювань, погіршення зору. Шум, будучи постійним
подразником нервової системи, може викликати її перевантаження. Тому мешканці
шумних районів частіше страждають серцево-судинними захворюваннями (на 20%),
атеросклерозом та порушенням нормальної роботи нервової системи (на 18-23%).
Багатолітня дія шуму призводить до порушення органів слуху. [4].
Слід відзначити,
населення відрізняється великою розбіжністю по характеру реакцій на шум. Виявлено,
що надчутливих людей до шуму 30%, людей з нормальною чутливістю 60%,
безчуттєвих 10%, тому що кожна людина
сприймає шум по-різному. Багато залежить від віку, темпераменту, стану
здоров'я, навколишніх умов. Деякі люди втрачають слух навіть після короткої дії
шуму порівняно зменшеної інтенсивності.
Довгий час вплив шуму
на організм людини спеціально не вивчався, хоча вже в давнину знали про його
шкідливість і, наприклад, в античних містах вводилися правила обмеження шуму. В
наш час вчені в багатьох країнах світу ведуть різноманітні дослідження з метою
виявлення впливу шуму на здоров'я людини. Їх дослідження показали, що шум
наносить відчутну шкоду здоров'ю людини, але і абсолютна тиша лякає і
пригнічує їх. Таким чином, співробітники
одного конструкторського бюро, що мало прекрасну звукоізоляцію, вже через тиждень
почали скаржитися на неможливість працювати в умовах абсолютної тиші. Вони
нервувалися, втрачали працездатність. І, навпаки, вчені встановили, що звуки
певної сили стимулюють процес мислення, в особливості процес лічби. Постійна
дія сильного шуму може не тільки негативно вплинути на слух, але і викликати
інші шкідливі наслідки - дзвін у вухах, запаморочення, головний біль,
збільшення втоми. Дуже голосна сучасна музика притуплює слух, викликає нервові
захворювання.
Шум володіє акумулятивним
ефектом, тобто акустичні подразники, накопичуючись в організмі, все сильніше
пригнічують нервову систему. Тому перед втратою слуху від впливу шумів виникає
функціональне порушення центральної нервової системи. Особливо шкідливий вплив
шуму відображається на нервово-психічну роботу організму. Процес нервово-психічних
захворювань вище серед осіб, працюючих в шумних умовах, ніж у осіб, працюючих в
нормальних звукових умовах. Шуми викликають функціональні розлади
серцево-судинній системі; відображають шкідливий вплив на зоровий та
вестибулярний аналізатори, знижує рефлекторну діяльність, що часто стає
причиною нещасних випадків і травм.
Як показали досліди,
нечутні звуки також можуть виявити шкідливий вплив на здоров'я людини. Таким
чином, інфразвуки відображають особливий вплив на психологічну сферу людини:
вражаються усі види інтелектуальної діяльності, погіршується настрій, інколи
з'являється відчуття розгубленості, тривоги, зляканості, страху і при високій
інтенсивності - відчуття слабкості, як після сильного нервового збудження.
Навіть слабкі звуки інфразвуки можуть суттєво вплинути на людину, в особливості
якщо вони носять довготривалий характер. За думкою вчених, саме інфразвуками, які
нечутно долають найтовстіші стіни, викликається багато нервових хвороб
мешканців великих міст.
Ультразвуки, що
займають значне місце у гамі промислових шумів, також небезпечні. Механізми їх
дії на живі організми надзвичайно багатогранні. Особливо їх негативному впливу
піддаються клітини нервової системи.
Шум підступний, його
шкідливий вплив на організм відбувається непомітно. Організм людини практично
беззахисний проти дії шуму.
У наш час лікарі
говорять про шумову хворобу , що розвивається в результаті дії шуму з
переважним враженням слуху та нервової системи.
2.2. Вплив шуму на
сон людини
Шум є одним з найбільш
нестерпних подразників в нічний час. Одним з важливих проявів впливу шуму на
організм людини, як показують дослідження, є порушення сну, що виникає при
перевищенні рівня звуку в 35 дБА. Так, число прокидань при рівні шуму 40 дБА
складає 55%, а при 70 дБА збільшується до 80%. Дія шуму сприяє і супроводжується
зміною частоти пульсу. На сон впливають інтенсивність, частота виникнення
подразнення та зміна рівня звукового тиску у часі. Вивчення характеру сну у
людей, що проживають у будівлях, розташованих на вулицях з різними рівнями
шуму, показало, що сон різко порушується при рівні звуку 40 дБА, а при 50 дБА
період засипання продовжується до 1 години, час глибокого сну скорочується до
60%. У жителів, що проживають у тихих районах сон проходить нормально, якщо шум
не перевищує 30-35 дБА При цьому період засипання в середньому складає 14-20
хвилин, глибина сну 82%. Показники сну людини у різних шумових умовах приведено
у таблиці 2.1. [4].
Таблиця 2.1
Показники сну у людей в
різноманітних шумових умовах
|
Рівень звуку, |
Час засинання, хв.: |
Максимальний час спокійних
проміжків, хв.: |
Відношення тривалості
спокійного сну до загального часу сну, % |
Коефіцієнт активності: |
|
35 |
15-20 |
95-150 |
70-82 |
0,05-0,09 |
|
40 |
25-30 |
65-77 |
63-66 |
0,09-0,18 |
|
50 |
45-60 |
61-73 |
58-62 |
0,14-0,35 |
Дослідження впливу шуму на сон людей різного
віку не призвели до однакових результатів. Є дані, що шум менше впливає на сон
дітей та молодих людей, ніж на сон середнього та похилого віку. По іншим даним
особливо чутливі до шуму грудні діти та діти дошкільного віку. Жінки менш
стійкі до впливу шуму.
Відсутність нормального відпочинку після
робочого дня призводить до того, що втома накопичується і переходить у хронічне
захворювання центральної нервової системи, що сприяє розвитку гіпертонії.
Постійна дія шуму змінює регуляторні функції гіпоталамуса, може стати причиною
виразкової хвороби, гастриту за рахунок порушення обміну речовин, секреторної
та інших функцій шлунку.
140 децибел - межа больової нестерпності шуму.
При більш сильному шумі людина відчуває різкий біль у вусі. При хронічних
шумових навантаженнях людина стає туговухою, а згодом і глухою. В умовах
шумового дискомфорту живе не менше половини жителів міст та чверть людей
планети. Більше половини населення
Західної Європи проживає в зонах, де рівень шуму складає 55-65 дБА, так,
наприклад, у Франції - 57% населення, у Нідерландах - 54, Греції - 50, Швеції -
37, Данії та Німеччині - 34%. Під дією постійного шуму знаходиться значна
частина населення індустріально розвинутих країн. Близько 50% жителів Німеччини
скаржаться на постійний шум. Основна частина скарг (69%) припадає на шум від
транспорту - автомобільного, залізничного та повітряного, 21% жителів
скаржаться на шум від сусідів, в тому числі на дитячий шум, і тільки 8% на шум
на роботі. [4].
2.3. Вплив шуму на
продуктивність праці
Тривала дія шуму на
людину може стати причиною виникнення різних захворювань. Крім цього,
інтенсивний шум негативно впливає на продуктивність праці. При підвищенні шуму
з 75 дБА до 95 дБА продуктивність праці зменшується на 25%.
Неоднозначні дані при
вивченні впливу шуму відносно низький рівнів на працездатність. По одним даним,
шум з рівнем до 60-70 дБА навіть покращував показники розумової діяльності;
починаючи з 80 дБА - знижував увагу та зменшував продуктивність праці. Згідно з
іншими даними отриманими при вивчені впливу розумового навантаження протягом
певного проміжку часу (протягом 1 години), вже починаючи з рівня 30 дБА
спостерігалось зниження сприйняття інформації та погіршення якості виконання
роботи. При підвищенні шуму до 60 дБА ці показники знижувались вдвічі в
порівнянні з контрольними величинами, що вказують на переважання процесів
гальмування в корі головного мозку. Встановлено, що кінцевий показник розумової
працездатності залежить не тільки від рівня і тривалості дії шуму, а і від
стану нервової системи людини. [4].
Для попередження і
зменшення цих негативних впливів і їх наслідків проводиться вивчення
особливостей промислових процесів, обладнання і матеріали праці (сировина,
допоміжні і проміжкові побічні продукти, відходи промисловості) з точки зору їх
впливу на організм працюючих; санітарних умовах праці (метеорологічні фактори,
забруднення повітря пилюкою та газами, шум, вібрація, ультразвук та ін.);
характеру і організації процесів праці, зміни фізіологічних функцій в процесі
роботи. Детально досліджується стан здоров'я працюючих (спільна та
профзахворюваність), а також стан і гігієнічна ефективність санітарно-технічних
приладів (вентиляційних, освітлювальних), санітарно-побутового обладнання,
засоби індивідуального захисту.
В Україні, а також і в
інших країнах (Німеччина, США, Англія та ін.) широко використовується система
гігієнічного нормування обмежено дозволених концентрацій негативних хімічних
речовин в повітрі зони праці і деяких фізичних факторів (температура повітря,
вологість, шум, вібрація і т.д.). Гігієнічні норми, встановлені в Україні
гарантують збереження здоров'я працюючих. Виконання цих норм являється
обов'язковим для адміністрації підприємства чи установи, що затверджено
законодавством. До рішень задач гігієни праці запрошуються спеціалісти по
промисловій вентиляції і по промисловому освітленню, конструктори машин та
інструментів, технологи-будівники і організатори виробництва.
РОЗДІЛ 3
СПОСОБИ ЗМЕНШЕННЯ
ШУМОВОГО ЗАБРУДНЕННЯ
Шумове забруднення - це перевищення
природного рівня шуму та ненормальна зміна звукових характеристик
(періодичності, сили звуку тощо) на робочих місцях, в населених пунктах та
інших місцях внаслідок роботи транспорту, промислових підприємств, побутових
пристроїв, поведінки людей та інших причин.
Для того щоб зрозуміти,
як правильно боротися з підвищеним шумом у приміщеннях, необхідно розібратися в
понятті шумоізоляція. Говорячи простою мовою, шумоізоляція - створення багатошарової перепони на шляху звукових
хвиль, яка буде зменшувати їх негативний вплив.
Зрозуміло, що саме
товщина цих шарів і їх технічні якості відповідають за ефективність.
Шумоізоляційні матеріали
поділяються на органічні та неорганічні. До числа органічних входять такі
матеріали, як пінополістирол, ДВП і ДСП, ековата. Неорганічні матеріали – це
сучасна продукція, створена із спеціальних компонентів, що збільшують ефективність
ізоляційних якостей: вироби з кам’яної вати скловати та інші.
Тиша і спокій у квартирі
створюються не тільки за рахунок того, який шумоізоляційний матеріал для стелі
був обраний, але важливу роль відіграють і оздоблювальні матеріали, такі як:
гіпсокартонні плити, підвісні і натяжні стелі, пластикові панелі і інші.
Для ліквідації шумового
забруднення навколишнього середовища використовується шумозахист.
Шумозахист - це комплекс заходів
на виробництві, транспорті, при цивільному та промисловому будівництві,
дорогах, вулицях населених місць. На практиці шумозахист виконується за
допомогою архітектурно-планувальних та будівельних методів (застосування
звукопоглинаючих матеріалів, раціональне розміщення будівельних об'єктів,
створення протишумових розривів - віднесення житлових будівель всередину
кварталів, винесення шумних виробництв від населених пунктів, конструювання
протишумових віконних клапанів тощо), спеціальних шумозахисних екранів
(створення вздовж вулиць екранів у вигляді земляних валів, стін різних
конструкцій, шумовідбиваючих, як правило, не житлових будівель-магазинів,
складів, гаражів), зелених насаджень (ефективні насадження розміром
В закордонних державах,
зокрема в Німеччині, на багатьох військових та цивільних аеродромах, що
приймають реактивні літаки, створені шумозахисні зони, обмежена активність
польотів (заборона нічних польотів), введені обмеження для надзвукових літаків
по часу, висоті та швидкості. Для земного транспорту (автомобільного та
залізничного) застосовані технічні способи зниження шуму: встановлення дискових
гальм, застосування на окремих ділянках дороги спеціального звукопоглинаючого
асфальту (об'єм порожнин досягає 25%, тоді як в звичайних асфальтованих
покриттях він складає не більше 6%). Застосування цих заходів дозволило на
дорогах Німеччини знизити рівень шуму на 4-6 дБА. На жаль, в нашій країні
заходів по зниженню шумового забруднення проводиться дуже мало.
Виключною властивістю
затримувати та поглинати шум мають деревні та чагарникові насадження вздовж
автомагістралей, особливо такі, що складаються з клена (зменшує рівень шуму на
15,5 дБА), тополі (до 11 дБА), липи (до 9 дБА) та ялини (до 5 дБА). Все це
дозволить значно зменшити шумове забруднення навколишнього середовища та
зменшити його негативний вплив на організм людини. Густа, «жива» загорожа
здатна зменшити шум, спричинений машинами, в 10 разів. Дерева та інші зелені
насадження в цьому відношенні більш ефективні, ніж цегляна або бетонна стіна.
РОЗДІЛ 4
АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ЗАМІРІВ РІВНЯ ШУМУ В ПРИМІЩЕННЯХ ЛІЦЕЮ
В житті
сучасного суспільства особливо гостро постала проблема пов'язана з розвитком
різних хвороб, причинами яких є вплив шуму на організм людини.
Аналіз
результатів замірів рівня шумового забруднення в приміщеннях ліцею та на
подвір’ї свідчить про те, що в основному рівні шуму відповідають санітарним
нормам.
Невелике
перевищення рівня шуму, 5 дБА, спостерігалося на ІІ та ІІІ поверхах під час
перерви. Ми вважаємо, що причиною цього, є те, що на цих поверхах розміщені
класні кімнати учнів 1-4 класів. Учні цих класів є більш рухливими та
галасливими на перервах.
Для
подолання цього явища у закладі вживаються певні заходи. А саме, чергування
вчителів та учнів під час перерв, впровадження шефства учнів старших класів над
молодшими учнями для організації дозвілля під час перерв, організація куточків
відпочинку в коридорах ліцею , виховних заходів та акцій.
Ми думаємо,
що поряд із різними способами шумозахисту, не менш важливим є ще один із
способів. Це свідоме дотримання правил поведінки, а саме – самому не бути
джерелом шуму, не тільки у приміщеннях ліцею, а й поза ним.
Шум підступний, його
шкідливий вплив на організм відбувається непомітно. Організм людини практично
беззахисний проти дії шуму. Тому дотримання правил співіснування, поряд з
іншими способами шумозахисту, є дуже важливим.
Висновок
Увесь
час людина знаходиться під впливом фізичних і хімічних факторів навколишнього
середовища. У своїй роботі ми розглянули такий фізичний фактор навколишнього
середовища як шум, його вплив на організм людини.
Шум
має позитивні і негативні сторони свого впливу на людину. На жаль, негативних
сторін більше, ніж позитивних.
Розглянемо
спочатку позитивний вплив шуму. За одними даними шум з рівнем у 60-70 дБА
покращує кількісно-якісні показники розумової діяльності, підвищує
працездатність людини, може заспокоювати. Людина може навіть отримувати
задоволення від шуму з рівнем у 35-40 дБА (класична і спокійна музика має саме
такий рівень звукового тиску).
Негативний
вплив шуму: шуми турбують, дратують людину і можуть спричинити шкоду здоров'ю.
Першим показником шкідливої дії шуму є скарги на роздратованість, переживання,
порушення сну.
Шум,
будучи постійним подразником нервової системи, може викликати її перевантаження.
До того ж фізико-біохімічна адаптація до шуму неможлива!
Незважаючи
на шкідливий вплив шуму, в умовах шумового дискомфорту живе не менше половини
жителів міст та чверть людей планети. Під дією постійного шуму знаходиться
значна частина населення індустріально розвинених країн.
Для
зменшення і ліквідації шуму застосовується цілий комплекс заходів, що
називається шумозахистом, це: застосування звукопоглинаючих матеріалів,
раціональне розміщення будівельних об'єктів, створення вздовж вулиць екранів у
вигляді земляних валів, шумовідбиваючих стін різних конструкцій.
Заміри
рівня шумового забруднення у ЗЗСО «Корецький ліцей» свідчать про невелике
перевищення рівня шумів на деяких поверхах ліцею. Тому, поряд із різними видами
шумозахисту, не менш важливим, на нашу думку, є свідоме дотримання правил
поведінки, а саме – самому не бути джерелом шуму, не тільки у приміщеннях
ліцею, а й поза ним.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Грінченко В.Т. Вовк І.В,
Маципура В.Т. "Основи
акустики", -К: Наукова думка, 2007, -640с.
2.
Державні санітарні правила планування та
забудови населених пунктів, (Наказ Міністерства охорони здоров'я України від
24.07.1996 р. № 173).
3. Дідковський В. С. Шум і
вібрація. - К.: Наукова думка, 1989.
4. Інтернет-ресурси:
-
http://pidruchniki.com.ua/16400116/bzhd/zahist_vid_shumu
- http://ua.textreferat.com/referat-2205-2.html
5.
Закон України «Про забезпечення санітарного та
епідемічного благополуччя населення» (1994 р., з наступними змінами).
6.
Закон України «Про охорону навколишнього
природного середовища» (1991 р., зі змінами та доповненнями).
7.
Положення про державну систему моніторингу
довкілля (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1998 р. №
391).
8. Радзишевський О. Ю. Основи аналогового й
цифрового звуку. — М.: Вільямс, 2006. —
С. 288. — ISBN
5-8459-1002-1
9.
Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку й
інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99 (постанова Головного санітарного лікаря України №
37 від 01.12.1999 р.)
Додатки
|
№ з/п |
Приміщення |
Норма сили звуку (дБА) |
Заміри під час уроку (дБА) |
Заміри під час перерви (дБА) |
|
1. |
Спортивний зал |
55 |
55 |
40 |
|
2. |
Перший поверх |
50 |
30 |
50 |
|
3. |
Другий поверх |
50 |
30 |
55 |
|
4. |
Третій поверх |
50 |
40 |
55 |
|
5. |
Четвертий поверх |
50 |
30 |
50 |
|
6. |
Подвір’я ліцею |
55 |
40 |
50 |
